У мережі інтернет можна натрапити на велику кількість публікацій щодо форс-мажору та його цілющого на перший погляд ефекту під час карантину.
Зокрема, неабиякого розголосу набула новина «про прийняття закону, яким закріплено, що карантин є форс-мажором».
Насправді йдеться про внесення змін до ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а саме в перелік форс-мажорних обставин (який, до речі, був і залишається невичерпним) було додано «карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України».
Зазначимо, що ця зміна не веде до автоматичного визнання карантину форс-мажором та не відміняє необхідності отримання сертифікату, а лише певною мірою полегшує це.
Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України, «особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили».
Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України «(…) суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності».
Тобто форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) звільняють лише від відповідальності за неналежне виконання зобов’язання, а не від самого зобов’язання. Іншими словами, якщо ваш магазин зачинено через карантин, то саме лише застосування форс-мажору звільнить вас від відповідальності за прострочку сплати орендної плати (неустойка, штраф, пеня), а не від самої орендної плати за цей період.
Втім, спеціальні положення можуть бути передбачені самим договором. Наприклад, може бути передбачено, що на строк тривання форс-мажорних обставин сторони (або одна сторона) також звільняються від зобов’язань, оплат і т. д. Можна також подумати над іншими можливостями щодо зміни або припинення договору загалом або в частині сплати орендної плати, які дає чинне законодавство або положення договору (наприклад, істотна зміна обставин (ст. 652 ЦК України), неможливість користування майном (ч. 4 і 6 ст. 762 ЦК України) тощо).
Звертаємо увагу також на те, що положення договору про форс-мажор зазвичай встановлюють строк, протягом якого сторона, яка опинилася під дією обставини непереборної сили, має сповістити іншу сторону про настання таких обставин та яким саме чином. Порушення цих умов може мати у якості наслідків неможливість посилання на ці положення договору.
Таким чином, не заперечуючи того, що форс-мажор може бути «рішенням» під час карантину, змушені констатувати, що, по-перше, він не діє автоматично. А, по-друге, він не завжди дає очікуваний результат. Кожен конкретний випадок необхідно вивчати окремо та за результатами аналізу визначати, які саме статті законодавства чи договору найбільш ефективно призведуть до бажаного результату. Важливо також відразу обрати правильний шлях і не гаяти дорогоцінний час на даремні спроби.
Опубліковано: The Page, 20 березня 2020 р.