В останні місяці росія вчинила численні воєнні злочини в Україні. Деякі з них є настільки жахливими, що їх можна кваліфікувати лише як терористичні акти. Серед ЗМІ та представників західного істеблішменту дедалі частіше лунають заклики визнати росію державою-терористом.
Немає універсального визначення тероризму. Це складний термін, який часто апелює до емоцій. Ентоні Ост у Довіднику з міжнародного права дає таке визначення державного тероризму:
«Це термін, який позначає терористичні дії однієї держави по відношенню до іншої держави або її громадян, такі як утримання в заручниках американських дипломатів в Ірані у 1979-81 рр., які або вчиняються самою державою або вчиняються з санкції держави або прийняті нею».
За словами Кофі Аннана, колишнього генерального секретаря ООН, «... незалежно від розбіжностей, які існують між урядами з питання визначення тероризму, єдине, що точно зрозуміло і з чим ми всі можемо погодитися, – це те, що будь-який умисний напад на невинних цивільних осіб [або мирне населення], незалежно від причин, є неприйнятним і підпадає під визначення тероризму».
У листопаді 2004 року Генеральний секретар ООН охарактеризував тероризм як будь-який акт,«призначений для заподіяння смерті або тяжких тілесних ушкоджень цивільному або мирному населенню з метою залякування населення або примушення уряду чи міжнародної організації до вчинення будь-якої дії або утримання від неї».
9 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон № 2265-IX. В ньому російську федерацію визначено як державу-терориста і однією з цілей росії вказано геноцид українського народу.
10 травня 2022 року Сейм Литви визнав російську федерацію державою-терористом, а її дії в Україні – геноцидом.
Комітет у закордонних справах Сенату США вніс на розгляд Сенату США резолюцію із закликом до держсекретаря США Ентоні Блінкена визнати росію державою-спонсором тероризму.
Розглянемо факти, які доводять, що росія є дійсно державою-терористом.
Російський державний тероризм має тривалу історію, яка сягає принаймні радянських часів, коли Лева Троцького було вбито радянським шпигуном в м. Мехіко в 1940 році. Здається, що ця тенденція знайшла своє продовження у пострадянський час в сучасній росії та відобразилась смертями опонентів та критиків росії та її президента Володимира Путіна.
Державний тероризм – це не лише поодинокі цілі. Починаючи з анексії Криму в 2014 році Кремль надавав фінансову, матеріальну та військову підтримку сепаратистам на сході України. Російськими бойовиками було збито над Донбасом пасажирський літак рейсу MH17 з 298 пасажирами на борту, застосувавши для цього ракетний комплекс «Бук». Після років розслідування не залишилося жодних сумнівів у тому, що «Бук» привезли саме з російської військової бази.
Окрім військових злочинів, які регулярно скоюються в Україні, 27 червня російська армія обстріляла торговий центр в Кременчуці в якому перебували сотні людей, в результаті чого було вбито більше 20 осіб. Президент В. Зеленський охарактеризував скоєне як один із найбільш зухвалих терористичних актів в історії Європи.
Це не перший випадок, коли російські війська обстрілюють цивільних. Залізничні станції, житлові будівлі та школи перетворилися на легітимні цілі для російських військових. На жаль, ці терористичні акти тривають і далі: 14 липня 3 російські крилаті ракети «Калібр» влучили в цивільні будівлі в центрі м. Вінниці, що в центральній Україні, забравши життя щонайменше 20 осіб.
Як і звичайний тероризм, державний тероризм має свою мету. Ці акти покликані залякувати осіб. Якщо брати за основу визначення державного тероризму, яке було сформульоване Остом, стає зрозумілим, що росія – це держава-терорист. Всі держави, які поважають світовий порядок, заснований на дотриманні правил, мають слідувати прикладу Литви та визнати реальність, в якій немає відмінностей між росією, ІДІЛ та Аль-Каїдою.
(*) Зважаючи на численні терористичні акти та військові злочини, скоєні росіянами в Україні, український правопис допускає написання слова «росія» з малої літери.
Автор: Марко Головач, юрист